Оценка и БТИ

Щодо відсутності необхідності проведення оцінки оціночної вартості для цілей оподаткування під час спадкування та дарування

Lyudmilok — Mon, 09 Dec 2013 12:20:44 GMT

Щодо відсутності необхідності проведення оцінки оціночної вартості для цілей оподаткування під час спадкування та дарування

З набуттям чинності Податкового кодексу України з 1 січня 2011 року була встановлена вимога щодо застосування оціночної вартості. Зокрема, до пункту 172.3 статті 172 Податкового кодексу України передбачено, що дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

Порядком проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2013 року № 231, визначено механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, з метою обчислення доходу платника податку — фізичної особи від продажу (обміну) та іншого доходу такого платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого та рухомого майна (крім випадків його успадкування та дарування).

Об’єктами оцінки є рухоме та нерухоме майно, а також майнові права на рухоме та нерухоме майно. Таким чином, дія постанови не розповсюджується оцінку нерухомого та рухомого майна, а також майнових прав на нерухоме (об'єкти нерухомості) та рухоме майно у випадку його успадкування та дарування.

Об оценке имущества, имущественных прав и профессиональной оценочной деятельности в Украине ВР Украины Закон от 12.07.2001 № 2658-III

Lyudmilok — Fri, 19 Jul 2013 09:30:35 GMT

Оценка для обеспечения залога имущества

Lyudmilok — Mon, 15 Jul 2013 11:48:48 GMT

Банковские услуги на столько широко проникли в нашу повседневную жизнь, что иногда немыслимо представить себя без платежной карты, без возможности отправить перевод родному, близкому человеку, открыть депозит или же взять кредит. Очень часто имея одно имущество, мы хотим приобрести что-то другое - более ценное для нас. В таком случае, банк идет нам на встречу и предлагает кредит под залог того, чем мы уже владеем. Но для этого нам необходимо подтверждение рыночной стоимости того или иного обьекта имущества. В этом Вам поможет наша компания. Мы сможем оценить для залога квартиру, автомобиль, оборудование, землю, дачу. Сделаем оценку быстро, грамотно поскольку имеем большой опыт работы с банками.

Декрет КМУ "Про державне мито"

Lyudmilok — Tue, 18 Jun 2013 14:35:28 GMT

Д Е К Р Е Т

КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Про державне мито

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 13, ст.113 )

{ Із змінами, внесеними згідно з Декретом
N 43-93 від 30.04.93, ВВР, 1993, N 26, ст.281
Законами
N 3629-XII ( 3629-12 ) від 19.11.93, ВВР, 1993, N 49, ст.459
N 4042-XII ( 4042-12 ) від 25.02.94, ВВР, 1994, N 28, ст.237
N 4047-XII ( 4047-12 ) від 25.02.94, ВВР, 1994, N 28, ст.241 }

{ Додатково див. Постанову ВР
N 4048-XII ( 4048-12 ) від 25.02.94, ВВР, 1994, N 28, ст.242 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 68/94-ВР від 30.06.94, ВВР, 1994, N 29, ст.257
N 107/94-ВР від 15.07.94, ВВР, 1994, N 33, ст.300
N 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР, 1995, N 13, ст.85
N 82/95-ВР від 02.03.95, ВВР, 1995, N 14, ст.90
N 297/95-ВР від 11.07.95, ВВР, 1995, N 30, ст.229
N 53/96-ВР від 20.02.96, ВВР, 1996, N 9, ст.43
N 303/96-ВР від 10.07.96, ВВР, 1996, N 41, ст.192
N 483/96-ВР від 12.11.96, ВВР, 1996, N 52, ст. 302
N 490/96-ВР від 13.11.96, ВВР, 1996, N 52, ст. 306
N 589/96-ВР від 12.12.96, ВВР, 1997, N 6, ст. 46
N 621/96-ВР від 19.12.96, ВВР, 1997, N 9, ст. 70
N 131/97-ВР від 05.03.97, ВВР, 1997, N 18, ст.131 }

{ Про поширення дії додатково див. Закон
N 404/97-ВР від 27.06.97, ВВР, 1997, N 33, ст.207 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 539-XIV ( 539-14 ) від 23.03.99, ВВР, 1999, N 25, ст.211
N 1019-XIV ( 1019-14 ) від 08.09.99, ВВР, 1999, N 44, ст.386
N 1244-XIV ( 1244-14 ) від 18.11.99, ВВР, 1999, N 52, ст.470
N 1489-III ( 1489-14 ) від 22.02.2000, ВВР, 2000, N 19, ст.143
N 1657-III ( 1657-14 ) від 20.04.2000, ВВР, 2000, N 29, ст.229
N 1662-III ( 1662-14 ) від 20.04.2000, ВВР, 2000, N 29, ст.232
N 1804-III ( 1804-14 ) від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.317
N 1988-III ( 1988-14 ) від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.398
N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст.436
N 2181-III ( 2181-14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 10, ст.44
- набирає чинності з 1 квітня 2001 року
N 2368-III ( 2368-14 ) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 24, ст.124
N 2785-III ( 2785-14 ) від 15.11.2001, ВВР, 2002, N 6, ст.43
N 2986-III ( 2986-14 ) від 17.01.2002, ВВР, 2002, N 23, ст.163
- набуває чинності з 01.07.2002 року
N 3096-III ( 3096-14 ) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 32, ст.223
N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 10-11, ст.87
N 456-IV ( 456-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 14, ст.102
- набуває чинності 01.01.2003 року
N 664-IV ( 664-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 26, ст.194
N 676-IV ( 676-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 28, ст.214
N 899-IV ( 899-15 ) від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.314
N 980-IV ( 980-15 ) від 19.06.2003, ВВР, 2004, N 2, ст.6
N 1121-IV ( 1121-15 ) від 11.07.2003, ВВР, 2004, N 8, ст.62
N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.58
N 1255-IV ( 1255-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 11, ст.140
N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250
N 1448-IV ( 1448-15 ) від 05.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.268
N 1622-IV ( 1622-15 ) від 18.03.2004, ВВР, 2004, N 25, ст.353
N 1713-IV ( 1713-15 ) від 12.05.2004, ВВР, 2004, N 33-34, ст.403
N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162
N 2454-IV ( 2454-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.259
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,
ст.267
N 2705-IV ( 2705-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.427
N 3273-IV ( 3273-15 ) від 22.12.2005, ВВР, 2006, N 16, ст.134
N 3352-IV ( 3352-15 ) від 17.01.2006, ВВР, 2006, N 19-20, ст.164
N 3480-IV ( 3480-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 31, ст.268
N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006, ВВР, 2006, N 51, ст.519
N 811-V ( 811-16 ) від 22.03.2007, ВВР, 2007, N 25, ст.339
N 1026-V ( 1026-16 ) від 16.05.2007, ВВР, 2007, N 34, ст.444 }

{ Щодо визнання конституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 4-рп/2009 ( v004p710-09 ) від 03.02.2009 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1110-VI ( 1110-17 ) від 05.03.2009, ВВР, 2009, N 31, ст.453
N 1161-VI ( 1161-17 ) від 19.03.2009, ВВР, 2009, N 31, ст.456
N 1559-VI ( 1559-17 ) від 17.11.2009, ВВР, 2010, N 1, ст.2
N 1568-VI ( 1568-17 ) від 25.06.2009, ВВР, 2010, N 1, ст.5
N 2398-VI ( 2398-17 ) від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 38, ст.509
N 2821-VI ( 2821-17 ) від 22.12.2010, ВВР, 2011, N 27, ст.224
N 3038-VI ( 3038-17 ) від 17.02.2011, ВВР, 2011, N 34, ст.343
N 3181-VI ( 3181-17 ) від 05.04.2011, ВВР, 2011, N 42, ст.423
N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011, ВВР, 2012, N 7, ст.53
N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011, ВВР, 2012, N 14, ст.87
N 4452-VI ( 4452-17 ) від 23.02.2012, ВВР, 2012, N 50, ст.564
N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012
N 5411-VI ( 5411-17 ) від 02.10.2012
N 5413-VI ( 5413-17 ) від 02.10.2012
N 5492-VI ( 5492-17 ) від 20.11.2012
N 5508-VI ( 5508-17 ) від 20.11.2012 }

{ У тексті Декрету слово "арбітражний" у всіх відмінках
замінено словом "господарський" у відповідних відмінках
згідно із Законом N 3096-III ( 3096-14 ) від 07.03.2002 }

Стаття 1. Платники державного мита

Платниками державного мита на території України є фізичні та
юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу
документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те
органами.

Стаття 2. Об'єкти справляння державного мита

Державне мито справляється:

{ Пункт 1 статті 2 виключено на підставі Закону N 3674-VI
( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 2 статті 2 виключено на підставі Закону N 3674-VI
( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

3) за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними
конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських
Рад народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально
засвідчених документів;

4) за державну реєстрацію актів цивільного стану, а також
повторну видачу громадянам свідоцтв про реєстрацію актів
цивільного стану та свідоцтв у зв'язку із зміною і поновленням
актових записів цивільного стану;
{ Пункт 4 статті 2 в редакції Закону N 2398-VI ( 2398-17 ) від
01.07.2010 }

5) за видачу документів на право виїзду за кордон і про
запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх
дії та за внесення змін до цих документів; за продовження строку
дії візи для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її
територію (перебування в Україні іноземців та осіб без
громадянства); за видачу або продовження строку дії посвідки на
проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства; за
оформлення віз для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її
територію, а також із заяв про прийняття до громадянства України
або про вихід з громадянства України; { Пункт 5 статті 2 в
редакції Закону N 456-IV ( 456-15 ) від 16.01.2003 - набуває
чинності 01.01.2003 року }

6) за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім
обміну нині діючого паспорта на паспорт нового зразка); за
оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки
за кордон; за видачу громадянам України закордонного паспорта на
право виїзду за кордон або продовження строку його дії;

7) за прописку громадян або реєстрацію місця проживання;

8) за видачу дозволів на право полювання та рибальства;

9) за операції з емісії цінних паперів, крім облігацій
державних та місцевих позик, та з видачі приватизаційних паперів;
{ Пункт 9 статті 2 в редакції Законів N 539-XIV ( 539-14 ) від
23.03.99, N 980-IV ( 980-15 ) від 19.06.2003; із змінами,
внесеними згідно із Законом N 3273-IV ( 3273-15 ) від 22.12.2005;
в редакції Закону N 1161-VI ( 1161-17 ) від 19.03.2009 }

9-1) за реєстрацію деривативів; { Статтю 2 доповнено пунктом
9-1 згідно із Законом N 1161-VI ( 1161-17 ) від 19.03.2009 }

10) за операції з об'єктами нерухомого майна, що здійснюються
на товарних біржах, крім операцій з примусового відчуження такого
майна у випадках, передбачених законами України; { Пункт 10 статті
2 в редакції Закону N 539-XIV ( 539-14 ) від 23.03.99 }

11) за проведення прилюдних торгів (аукціону, тендеру)
об'єктами нерухомого майна, крім операцій з примусового відчуження
такого майна у випадках, передбачених законами України; { Пункт 11
статті 2 в редакції Закону N 539-XIV ( 539-14 ) від 23.03.99 }

12) за видачу охоронних документів (патентів і свідоцтв) на
об'єкти інтелектуальної власності, а також за дії, пов'язані з
підтриманням чинності патентів на сорти рослин; { Пункт 12 статті
2 в редакції Законів N 75/95-ВР від 28.02.95, N 2785-III
( 2785-14 ) від 15.11.2001 }

{ Пункт 13 статті 2 виключено на підставі Закону N 3181-VI
( 3181-17 ) від 05.04.2011 }

14) за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно;
за державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно,
обтяження права на нерухоме майно. { Статтю 2 доповнено пунктом 14
згідно із Законом N 5508-VI ( 5508-17 ) від 20.11.2012 }

Стаття 3. Розміри ставок державного мита

{ Установити, що ставки державного мита за нотаріальні дії,
вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими
комітетами сільських, селищних, міських рад, встановлені
відповідно до пунктів 3 та 4 статті 3 Декрету поширюються на
нотаріальні дії, вчинювані приватними нотаріусами, і надходження
цього мита зараховуються до відповідних бюджетів згідно із Законом
N 404/97-ВР від 27.06.97 }

Ставки державного мита встановлюються в таких розмірах:
—————————————————————————————————————————————————————————————————
Найменування документів і дій, | Розміри ставок
за які справляється мито |
—————————————————————————————————————————————————————————————————
{ Пункт 1 статті 3 виключено на підставі Закону N 3674-VI
( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 2 статті 3 виключено на підставі Закону N 3674-VI
( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

3. За нотаріальні дії, вчинювані
державними нотаріальними конторами і
виконавчими комітетами сільських,
селищних, міських Рад народних
депутатів:

а) за посвідчення договорів
відчуження житлових будинків,
квартир, кімнат, дач, садових
будинків, гаражів, а також
інших об'єктів нерухомого
майна, які перебувають у
власності громадянина, що 1 відсоток суми договору, але
здійснює таке відчуження не менше одного
неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян
{ Підпункт "а" пункту 3 статті 3 в редакції Закону N 539-XIV
( 539-14 ) від 23.03.99, із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1657-III ( 1657-14 ) від 20.04.2000 }

б) за посвідчення договорів
відчуження земельних ділянок,
які перебувають у власності
громадянина, що здійснює таке 1 відсоток суми договору, але
відчуження не менше одного
неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян;
{ Підпункт "б" пункту 3 статті 3 в редакції Закону N 539-XIV
( 539-14 ) від 23.03.99, із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1657-III ( 1657-14 ) від 20.04.2000 }

в) за посвідчення договорів 0,1 відсотка вартості
купівлі-продажу майна державних майна, що викуповується
підприємств
{ Підпункт "в" пункту 3 статті 3 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1255-IV ( 1255-15 ) від 18.11.2003; в редакції Закону
N 3352-IV ( 3352-15 ) від 17.01.2006 }

г) за посвідчення договорів
відчуження транспортних засобів,
інших самохідних машин і
механізмів:

дітям, одному з подружжя, батькам 1 неоподатковуваний
мінімум доходів
громадян

іншим особам 5 неоподатковуваних
мінімумів доходів
громадян

{ Підпункт "г" пункту 3 статті 3 в редакції Закону N 5413-VI
( 5413-17 ) від 02.10.2012 }

д) за посвідчення інших 1 відсоток суми договору,
договорів, що підлягають але не менше 1
оцінці неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян
{ Підпункт "д" пункту 3 статті 3 в редакції Закону N 1657-III
( 1657-14 ) від 20.04.2000 }

е) за посвідчення установчих 1 неоподатковуваний мінімум
(засновницьких) договорів, доходів громадян
інших установчих документів
юридичної особи, договорів
поділу майна, договорів поруки
та інших угод, що не підлягають
оцінці
{ Підпункт "е" пункту 3 статті 3 в редакції Закону N 811-V
( 811-16 ) від 22.03.2007 }

є) за посвідчення заповітів 0,05 - " -

ж) за видачу свідоцтва про 2 неоподатковуваних
право на спадщину мінімуми доходів громадян

{ Підпункт "ж" пункту 3 статті 3 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1804-III ( 1804-14 ) від 08.06.2000; в редакції Закону
N 1110-VI ( 1110-17 ) від 05.03.2009 }

з) за видачу подружжю свідоцтва про 0,03 неоподатковуваного
право власності на частку в мінімуму доходів громадян
спільному майні, нажитому за час
шлюбу

и) за посвідчення доручень на право
користування і розпорядження
майном, крім транспортних
засобів, інших самохідних машин і
механізмів, та здійснення
кредитних операцій:
дітям, одному з подружжя, батькам 0,03 - " -
іншим громадянам 0,1 - " -

і) за посвідчення доручень на право
користування і розпорядження
транспортними засобами:
дітям, одному з подружжя, батькам 0,1 - " -
іншим громадянам 0,3 - " -

ї) за посвідчення загальних доручень мито визначається за
на право користування майном, ставками, передбачени-
включаючи транспортні засоби ми відповідно підпунк-
тами "и" або "і" цього
пункту

й) за посвідчення інших доручень 0,02 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян

к) за вжиття заходів до охорони 2 - " -
спадкового майна

л) за вчинення морського протесту 0,3 - " -

м) за вчинення протестів векселів, 0,3 - " -
пред'явлення чеків до платежу і
посвідчення неоплати чеків

н) за засвідчення вірності перекладу 0,3 - " -
документа з однієї мови на іншу
(за сторінку)

о) за вчинення виконавчих 1 відсоток суми, що
написів стягується, або 1 відсоток
вартості майна, яке
підлягає витребуванню, але
не менше 3
неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян і не
більше 100
неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян

{ Підпункт "о" пункту 3 статті 3 в редакції Закону N 1657-III
( 1657-14 ) від 20.04.2000 }

п) за засвідчення вірності копій 0,01 неоподатковуваного
документів та витягів з них мінімуму доходів громадян
(за сторінку)

р) за засвідчення справжності 0,02 - " -
кожного підпису на документах, у
тому числі справжності підпису
перекладача (за кожний документ)

с) за передачу заяв громадян, 0,03 неоподатковуваного
державних установ, підприємств та мінімуму доходів громадян
організацій, фермерських
господарств, колективних
сільськогосподарських
підприємств, кооперативних,
об'єднань, об'єднань громадян
іншим громадянам, державним уста-
новам, підприємствам і організа-
ціям, фермерським господарствам,
колективним сільськогосподарським
підприємствам, іншим кооперативним
об'єднанням та об'єднанням
громадян і вчинення інших
нотаріальних дій, крім зазначених
у підпунктах "а" - "с"
цього пункту
{ Підпункт "с" пункту 3 статті 3 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2454-IV ( 2454-15 ) від 03.03.2005 }

т) за видачу дублікатів нотаріально 0,03 - " -
посвідчених документів

у) за нотаріальне посвідчення
договорів:

застави 0,01 відсотка предмета
застави, але не менше 5
неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян і не більше
50 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян

оренди (суборенди) об'єктів 0,01 відсотка суми договору,
нерухомості але не менше 5
неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян і не більше
50 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян

оренди (суборенди) земельних 0,01 відсотка від грошової
ділянок оцінки земельної ділянки,
яка встановлюється за
методикою, затвердженою
Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності грошової
оцінки земель - 1 відсоток
суми договору, але не менше
одного неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян
{ Пункт 3 статті 3 доповнено підпунктом "у" згідно із Законом
N 1019-XIV ( 1019-14 ) від 08.09.99; в редакції Закону N 3352-IV
( 3352-15 ) від 17.01.2006 }

ф) за посвідчення іпотечних 0,01 відсотка вартості
договорів, а також за предмета іпотеки,
посвідчення договорів зазначеної в іпотечному
відступлення права вимоги договорі.
за іпотечними договорами

{ Пункт 3 статті 3 доповнено підпунктом "ф" згідно із Законом
N 980-IV ( 980-15 ) від 19.06.2003; із змінами, внесеними згідно
із Законами N 3273-IV ( 3273-15 ) від 22.12.2005, N 3480-IV
( 3480-15 ) від 23.02.2006 }

4. За нотаріальні та інші дії, у розмірі встановлених
вчинювані за межами нотаріальної ставок за відповідні
контори, виконавчого комітету дії (крім цього спла-
сільської, селищної, міської Рад чуються фактичні вит-
народних депутатів за місцем надання рати, пов'язані з ви-
послуги їздом для вчинення
дій)

5. За вчинення актів цивільного
стану:
{ Абзац перший пункту 5 статті 3 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2398-VI ( 2398-17 ) від 01.07.2010 }

а) за реєстрацію шлюбу 0,05 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян

б) за реєстрацію розірвання шлюбу:

за взаємною згодою подружжя, 0,5 - " -
яке не має неповнолітніх дітей

{ Абзац третій підпункту "б" пункту 5 статті 3 виключено на
підставі Закону N 2398-VI ( 2398-17 ) від 01.07.2010 }

{ Абзац четвертий підпункту "б" пункту 5 статті 3 виключено
на підставі Закону N 2398-VI ( 2398-17 ) від 01.07.2010 }

з особами, визнаними у встанов- 0,03 неоподатковуваного
леному порядку безвісно відсут- мінімуму доходів громадян
німи або недієздатними
{ Абзац п'ятий підпункту "б" пункту 5 статті 3 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2398-VI ( 2398-17 ) від 01.07.2010 }

в) за реєстрацію зміни прізвища, 0,3 - " -
імені та по батькові (крім зміни
у разі реєстрації шлюбу)

г) за реєстрацію повторної зміни 3 - " -
прізвища, імені та по батькові,
не пов'язаної з реєстрацією шлюбу

д) за видачу свідоцтва у зв'язку із 0,02 - " -
зміною, доповненням, виправленням
і поновленням актових записів
цивільного стану
{ Підпункт "д" пункту 5 статті 3 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2398-VI ( 2398-17 ) від 01.07.2010 }

е) за повторну видачу свідоцтв 0,03 - " -
про реєстрацію актів цивільного
стану
{ Підпункт "е" пункту 5 статті 3 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2398-VI ( 2398-17 ) від 01.07.2010 }

{ Установити, що державне мито, сплачене згідно з пунктом 6
статті 3, за винятком підпунктів "ї", "й", "п", "р", "с", "т" і
"у", зараховується у 1994-1998 роках до державного бюджету, і ці
кошти спрямовуються на проведення паспортизації громадян згідно з
Постановою ВР N 4048-12 від 25.02.94 }
6. За вчинення інших дій:

а) за видачу паспорта громадянина 2 неоподатковуваних
України у разі обміну замість мінімуми доходів громадян
втраченого чи пошкодженого
{ Підпункт "а" пункту 6 статті 3 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 490/96-ВР від 13.11.96; в редакції Закону N 5492-VI
( 5492-17 ) від 20.11.2012 }

б) за видачу паспорта громадянина
України для виїзду за кордон або
обміну цього паспорта:

на території України 10 - " -

за межами України за тарифом консульського
збору України
{ Установити, що у 2004 році ставка державного мита, що
справляється за видачу паспорта громадянина України для виїзду за
кордон або продовження строку дії цього паспорта на території
України, визначена у підпункті "б" пункту 6 статті 3, становить 10
неоподатковуваних мінімумів згідно із Законом N 1344-IV
( 1344-15 ) від 27.11.2003 }
{ Установити, що у 2005 році ставка державного мита, що
справляється за видачу паспорта громадянина України для виїзду за
кордон або продовження строку дії цього паспорта на території
України, визначена у підпункті "б" пункту 6 статті 3, становить 10
неоподатковуваних мінімумів згідно із Законом N 2285-IV
( 2285-15 ) від 23.12.2004 }
{ Підпункт "б" пункту 6 статті 3 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, N 5492-VI
( 5492-17 ) від 20.11.2012 }

{ Підпункт "в" пункту 6 статті 3 виключено на підставі
Закону N 5492-VI ( 5492-17 ) від 20.11.2012 }

г) за видачу посвідчення особи без 5 неоподатковуваних
громадянства для виїзду за кордон мінімумів доходів громадян
або обмін посвідчення
{ Підпункт "г" пункту 6 статті 3 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5492-VI ( 5492-17 ) від 20.11.2012 }

д) за оформлення іноземним громадя- у розмірах, що вста-
нам та особам без громадянства новлюються Кабінетом
віз для в'їзду в Україну, виїзду Міністрів України
з України та транзитного проїзду
через територію України

{ Підпункт "е" пункту 6 статті 3 виключено на підставі
Закону N 5492-VI ( 5492-17 ) від 20.11.2012 }

є) за видачу документів громадянам 0,3 - " -
України, іноземним громадянам і
особам без громадянства про зап-
рошення в Україну

ж) за видачу або обмін посвідки на
проживання в Україні іноземцям та
особам без громадянства:

на постійне проживання 5 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян

на тимчасове проживання 2 неоподатковувані мінімуми
доходів громадян
{ Підпункт "ж" пункту 6 статті 3 в редакції Закону N 456-IV
( 456-15 ) від 16.01.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5492-VI ( 5492-17 ) від 20.11.2012 }

з) за продовження строку дії візи для 1 неоподатковуваний мінімум
в'їзду в Україну, транзитного доходів громадян"
проїзду через її територію
(перебування в Україні іноземців
та осіб без громадянства)
{ Підпункт "з" пункту 6 статті 3 в редакції Закону N 456-IV
( 456-15 ) від 16.01.2003 - набуває чинності 01.01.2003 року }

и) за видачу документів громадянам 0,5 - " -
України, які проживають у прикор-
донних районах, на право перети-
нання державного кордону України
у спрощеному порядку

і) за видачу іноземним громадянам і у розмірах, передбаче-
особам без громадянства посвідки них за видачу відпо-
на проживання замість загубленої відних первинних доку-
ментів

ї) за подання заяв про прийняття 0,5 неоподатковуваного
у громадянство України мінімуму доходів громадян

й) за подання заяв про вихід з 6 неоподатковуваних
громадянства України мінімумів доходів громадян

к) за видачу замість загублених пас- у розмірах, передбаче-
портів або документів, які їх за- них за видачу відпо-
мінюють, на право виїзду за кор- відних первинних доку-
дон або документів про запрошення ментів
в Україну

л) за дострокове (до десяти робочих ставки державного мита
днів) оформлення документів, пе- за вчинення відповід-
редбачених підпунктами "б","в" і них дій збільшуються
"є" цього пункту, за заявами гро- на 100 відсотків
мадян

м) за реєстрацію місця проживання 0,05 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян
{ Підпункт "м" пункту 6 статті 3 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5492-VI ( 5492-17 ) від 20.11.2012 }

н) за видачу громадянам України пас- ставки державного мита
портів для виїзду за кордон, до- за відповідні дії зни-
кументів, які їх замінюють, а та- жуються на 50 відсотків
кож за/або обмін цих документів
учасникам громадянської і Великої
Вітчизняної воєн, інших бойових
операцій щодо захисту СРСР і
Української РСР з числа військо-
вослужбовців, які проходили служ-
бу у військових частинах, штабах
і установах, що входили до складу
діючої армії, та колишнім парти-
занам
{ Підпункт "н" пункту 6 статті 3 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5492-VI ( 5492-17 ) від 20.11.2012 }

о) за консульські дії, які прова- за тарифами консульсь-
дяться за кордоном і на території ких зборів України
України

п) за операції з цінними
паперами:

за реєстрацію випуску цінних 0,1 відсотка номінальної
паперів - вартості випуску цінних
паперів, але не більше
п'ятдесятикратного розміру
мінімальної заробітної
плати, встановленої на
1 січня поточного року;
{ Абзац другий підпункту "п" пункту 6 статті 3 в редакції Законів
N 1161-VI ( 1161-17 ) від 19.03.2009, N 3610-VI ( 3610-17 ) від
07.07.2011 }

за реєстрацію деривативів 50 неоподатковуваних
мінімумів доходів
громадян;
{ Абзац підпункту "п" пункту 6 статті 3 в редакції Закону
N 1161-VI ( 1161-17 ) від 19.03.2009 }

за видачу приватизаційних паперів 0,2 відсотка номінального
значення приватизаційних
паперів

за придбання вексельних 0,1 неоподатковуваного
бланків мінімуму доходів громадян
за кожний бланк
{ Підпункт "п" пункту 6 статті 3 доповнено абзацом згідно із
Законом N 1622-IV ( 1622-15 ) від 18.03.2004 }
{ Підпункт "п" пункту 6 статті 3 в редакції Закону N 539-XIV
( 539-14 ) від 23.03.99 }

р) за операції, які здійснюються на
товарних біржах з продажу житлових
будинків, квартир, кімнат, дач,
садових будинків, гаражів, а також
інших об'єктів нерухомого майна,
які перебувають у власності
громадянина-продавця, крім операцій
з примусового відчуження такого
майна у випадках, передбачених
законами України 1 відсоток фактичної
вартості укладеної угоди,
але не менше одного
неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян за кожну
укладену угоду
{ Підпункт "р" пункту 6 статті 3 в редакції Закону N 539-XIV
( 539-14 ) від 23.03.99 }

с) за проведення прилюдних
торгів (аукціонів, тендерів)
об'єктами нерухомого майна, які
перебувають у власності 1 відсоток фактичної вартості
громадянина-продавця, крім реалізованих об'єктів
операцій з примусового нерухомого майна, але не мен-
відчуження такого майна у ше одного неоподатковуваного
випадках, передбачених законами мінімуму доходів громадян за
України кожний реалізований об'єкт
{ Підпункт "с" пункту 6 статті 3 в редакції Закону N 539-XIV
( 539-14 ) від 23.03.99 }

т) за видачу щорічної контрольної
картки обліку добутої дичини і
порушень правил полювання,
квитків рибалок - 0,1 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян
{ Підпункт "т" пункту 6 статті 3 в редакції Законів N 490/96-ВР
від 13.11.96, N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 }

у) за видачу охоронних документів (патентів і свідоцтв) на
об'єкти інтелектуальної власності: { Абзац перший підпункту "у"
пункту 6 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2986-III ( 2986-14 ) від 17.01.2002 - набуває чинності
01.07.2002 року }

за видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід,
деклараційного патенту на корисну модель, патенту на промисловий
зразок:

для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають
(знаходяться) в Україні, - 1 неоподатковуваний мінімум доходів
громадян;

для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що відповідно
постійно проживають (знаходяться) за межами України, - 100 доларів
США;

за видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг:

для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають
(знаходяться) в Україні, - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян;

для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що постійно
проживають (знаходяться) за межами України, - 200 доларів США;

за реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми:

для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають
(знаходяться) в Україні, - 1 неоподатковуваний мінімум доходів
громадян;

для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що постійно
проживають (знаходяться) за межами України, - 100 доларів США;

за видачу свідоцтва про реєстрацію права на використання
кваліфікованого зазначення походження товару:

для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають
(знаходяться) в Україні, - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян;

для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що постійно
проживають (знаходяться) за межами України, - 200 доларів США;

за реєстрацію права на сорт - 1,0 неоподатковуваного
мінімуму доходів
громадян;
{ Абзац чотирнадцятий підпункту "у" пункту 6 статті 3 в редакції
Закону N 2986-III ( 2986-14 ) від 17.01.2002 - набуває чинності
01.07.2002 року }

за видачу примусової ліцензії - 3,0 неоподатковуваного
на право використання сорту мінімуму доходів
громадян
{ Абзац п'ятнадцятий підпункту "у" пункту 6 статті 3 в редакції
Закону N 2986-III ( 2986-14 ) від 17.01.2002 - набуває чинності
01.07.2002 року }
{ Підпункт "у" пункту 6 статті 3 в редакції Закону N 2785-III
( 2785-14 ) від 15.11.2001 }

{ Підпункт "ф" пункту 6 статті 3 виключено на підставі
Закону N 3181-VI ( 3181-17 ) від 05.04.2011 }

х) за державну реєстрацію 7 неоподатковуваних
права власності на нерухоме мінімумів доходів громадян
майно

за державну реєстрацію 3 неоподатковуваних
іншого речового права на мінімумів доходів громадян
нерухоме майно, обтяження
права на нерухоме майно
{ Пункт 6 статті 3 доповнено підпунктом "х" згідно із Законом
N 5508-VI ( 5508-17 ) від 20.11.2012 }

{ Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законами N 4042-12 від
25.02.94, N 4047-12 від 25.02.94, N 75/95-ВР від 28.02.95; в
редакції Закону N 297/95-ВР від 11.07.95 }

Стаття 4. Пільги щодо сплати державного мита

Від сплати державного мита звільняються:

{ Пункт 1 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 2 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 3 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 4 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 5 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 6 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 7 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 8 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 9 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 10 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 11 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 12 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

13) громадяни - за реєстрацію народження фізичної особи та її
походження, смерті, за видачу їм свідоцтв у разі внесення змін до
актових записів про народження у разі визнання батьківства
(материнства), усиновлення, а також у зв'язку з помилками,
допущеними під час реєстрації актів цивільного стану органами
державної реєстрації актів цивільного стану;
{ Пункт 13 частини першої статті 4 в редакції Закону N 2398-VI
( 2398-17 ) від 01.07.2010 }

14) громадяни - за посвідчення їхніх заповітів і договорів
дарування майна на користь держави, а також на користь державних
підприємств, установ і організацій;

15) фінансові органи та державні податкові інспекції - за
видачу їм свідоцтв і дублікатів свідоцтв про право держави на
спадщину та документів, необхідних для одержання цих свідоцтв, за
вчинення державними нотаріальними конторами виконавчих написів про
стягнення податків, платежів, зборів і недоїмок;

{ Абзац другий пункту 15 частини першої статті 4 виключено на
підставі Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Абзац третій пункту 15 частини першої статті 4 виключено на
підставі Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

16) громадяни - за видачу їм свідоцтв про право на спадщину:
на майно осіб, які загинули при захисті СРСР і України, у
зв'язку з виконанням інших державних чи громадських обов'язків або
з виконанням обов'язку громадянина щодо врятування життя людей,
охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони
власності громадян або колективної чи державної власності, а також
осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов'язаного
з Чорнобильською катастрофою;
на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;
на жилий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі,
квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності,
якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести
місяців з дня смерті спадкодавця;
на жилі будинки в сільській місцевості за умови, що ці
громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у
сільській місцевості;
на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних
установах, на страхові суми за договорами особистого й майнового
страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми
заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і
винагород за відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі,
промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин
та раціоналізаторські пропозиції; { Абзац шостий пункту 16 частини
першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2785-III
( 2785-14 ) від 15.11.2001 }
на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами
цього господарства; { Абзац сьомий пункту 16 частини першої статті
4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2454-IV ( 2454-15 )
від 03.03.2005 }

17) неповнолітні і військовослужбовці - за видачу їм вперше
паспорта громадянина України та неповнолітні - за видачу їм
свідоцтва про право на спадщину, батьки новонароджених дітей - при
отриманні на дитину паспорта громадянина України;
{ Пункт 17 статті 4 в редакції Закону N 490/96-ВР від 13.11.96; із
змінами, внесеними згідно із Законом N 5492-VI ( 5492-17 ) від
20.11.2012 }

18) громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих
внаслідок Чорнобильської катастрофи; { Абзац перший пункту 18
статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 303/96-ВР від
10.07.96 }
громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок
Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення
чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон
відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого
добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня
1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного
(обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні
гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
{ Абзац другий пункту 18 статті 4 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 303/96-ВР від 10.07.96 }
громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок
Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або
постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного
контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили
або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів
(партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до
них у встановленому порядку особи;
інваліди I та II груп;

19) місцеві державні адміністрації, виконкоми місцевих Рад
народних депутатів, підприємства, установи, організації,
колективні сільськогосподарські підприємства, що придбавають
жилі будинки з надвірними будівлями (крім м. Києва та курортних
місцевостей), квартири для громадян, які виявили бажання виїхати з
території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи, а також громадяни, які виявили бажання
виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення
внаслідок Чорнобильської катастрофи, та власники цих будинків і
квартир;

20) громадяни України - за видачу дипломатичних і службових
паспортів України та посвідчень особи моряка; { Пункт 20 статті 4
в редакції Закону N 4047-XII ( 4047-12 ) від 25.02.94 }

21) громадяни України та особи, які їх супроводжують, - за
видачу їм документа на право виїзду за кордон для лікування у
зв'язку із захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою,
а дітям, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, також на
оздоровлення; { Пункт 21 статті 4 в редакції Закону N 4047-12 від
25.02.94, із змінами, внесеними згідно із Законом N 303/96-ВР від
10.07.96 }

22) громадяни України - за видачу їм документів на право
виїзду за кордон, якщо виїзд пов'язаний із смертю або відвідинами
могил близьких родичів, а також за видачу документів про
запрошення в Україну осіб у зв'язку із смертю або тяжкою хворобою
близьких родичів;

23) іноземці, яким Україна надала право притулку, та особи,
прирівняні до них, члени їхніх сімей та їхні діти - за видачу їм
документів на виїзд за кордон;

24) громадяни України та іноземні громадяни - за видачу
документів для в'їзду в Україну та виїзду з України, якщо на
умовах взаємності передбачено звільнення від сплати державного
мита відповідними міжнародними угодами, укладеними між Україною та
іншими державами, а також громадяни інших держав, які виконують
функції почесних консулів України;

25) особи, які не досягли 16-річного віку, - за видачу їм
документа на виїзд за кордон; { Пункт 25 статті 4 в редакції
Закону N 4047-XII ( 4047-12 ) від 25.02.94 }

{ Пункт 26 статті 4 виключено на підставі Закону N 456-IV
( 456-15 ) від 16.01.2003 - набуває чинності 01.01.2003 року }

{ Пункт 27 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

28) всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що мають місцеві
осередки у більшості областей України, Українська Спілка ветеранів
Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), громадські організації
інвалідів, їхні підприємства та установи, республіканське
добровільне громадське об'єднання "Організація солдатських матерів
України" - за вчинення всіх нотаріальних дій; { Пункт 28 статті 4
із змінами, внесеними згідно із Законами N 303/96-ВР від 10.07.96,
N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

29) Національний банк України та його установи, за винятком
госпрозрахункових;

{ Пункт 30 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 31 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 32 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 2785-III ( 2785-14 ) від 15.11.2001 }

{ Пункт 33 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

34) Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й
організації; Фонд України соціального захисту інвалідів і його
відділення, органи Фонду загальнообов'язкового державного
соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності; { Пункт 34 частини першої статті
4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 429-IV ( 429-15 ) від
16.01.2003 }

35) державні органи приватизації - за вчинення нотаріусами
виконавчих написів про стягнення заборгованості з орендної плати,
а також за проведення аукціонів, за операції з цінними паперами;
{ Статтю 4 доповнено пунктом 35 згідно з Декретом N 43-93 від
30.04.93, із змінами, внесеними згідно із Законами N 664-IV
( 664-15 ) від 03.04.2003, N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 36 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 37 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 38 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 39 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 40 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 41 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 42 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 43 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 44 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

45) громадяни, власники земельних часток (паїв), яким
виділили в натурі (на місцевості) земельні ділянки, за посвідчення
договорів міни земельних ділянок; { Частину першу статті 4
доповнено пунктом 45 згідно із Законом N 899-IV ( 899-15 ) від
05.06.2003 }

{ Пункт 46 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 47 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 48 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 49 частини першої статті 4 виключено на підставі
Закону N 5411-VI ( 5411-17 ) від 02.10.2012 }

50) органи державної влади (посадові особи) - за державну
реєстрацію обтяження права на нерухоме майно; { Частину першу
статті 4 доповнено пунктом 50 згідно із Законом N 5037-VI
( 5037-17 ) від 04.07.2012 }

51) органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування
- за державну реєстрацію права власності держави, територіальної
громади на земельні ділянки, яке виникло відповідно до закону;
{ Частину першу статті 4 доповнено пунктом 51 згідно із Законом
N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 }

52) громадяни - за отримання паспорта громадянина України
вперше. { Частину першу статті 4 доповнено пунктом 51 згідно із
Законом N 5492-VI ( 5492-17 ) від 20.11.2012 }

Зміни пільг, передбачених цим Декретом щодо сплати державного
мита, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
{ Положення статті 4 визнано конституційними згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 4-рп/2009 ( v004p710-09 ) від 03.02.2009 }

Стаття 5. Повноваження місцевих Рад народних депутатів
і Міністерства фінансів України з надання
пільг щодо сплати державного мита

Місцеві Ради народних депутатів мають право встановлювати
додаткові пільги для окремих платників щодо сплати державного
мита, яке зараховується до місцевих бюджетів, а Міністерство
фінансів України - щодо державного мита, яке зараховується до
державного бюджету України.

Стаття 6. Зарахування державного мита до бюджету

Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення
документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування,
крім державного мита, що справляється за придбання вексельних
бланків, за дії, пов'язані з видачею охоронних документів
(патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності, і за
дії, пов'язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин;
за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно; за
державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно,
обтяження права на нерухоме майно; за дії, передбачені підпунктами
"б" - "е", "и", "к", "л" та "н" пункту 6 статті 3, в частині, що
стосується загальногромадянських закордонних паспортів, яке
зараховується до Державного бюджету України.
{ Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3181-VI ( 3181-17 ) від 05.04.2011, N 3674-VI ( 3674-17 ) від
08.07.2011, N 5508-VI ( 5508-17 ) від 20.11.2012 }

{ Частину другу статті 6 виключено на підставі Закону
N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законами N 75/95-ВР від
28.02.95, N 483/96-ВР від 12.11.96, N 2785-III ( 2785-14 ) від
15.11.2001, N 3096-III ( 3096-14 ) від 07.03.2002, в редакції
Закону N 1448-IV ( 1448-15 ) від 05.02.2004, із змінами, внесеними
згідно із Законом N 1622-IV ( 1622-15 ) від 18.03.2004 }
{ Дію частини першої статті 6 зупинено на 2004 рік в частині
зарахування у повному обсязі до бюджету місцевого самоврядування
державного мита за видачу паспорта громадянина України для виїзду
за кордон або продовження строку дії цього паспорта на території
України згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 }

Стаття 7. Порядок сплати державного мита

Державне мито сплачується готівкою, митними марками і шляхом
перерахувань з рахунку платника в кредитній установі.

За дії та операції в іноземній валюті державне мито
сплачується в іноземній валюті. У разі коли розмір ставок
державного мита передбачено в частинах неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з
урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України,
крім випадків, передбачених у частині третій цієї статті.
{ Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 297/95-ВР від 11.07.95, N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

Фізичні особи та іноземні юридичні особи, що відповідно
постійно проживають або знаходяться за межами України, сплачують
вказане в підпункті "у" пункту 6 статті 3 мито у доларах США, або
в іншій валюті та розмірах, якщо це передбачено угодами з
Україною.
{ Частина третя статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 297/95-ВР від 11.07.95, N 2785-III ( 2785-14 ) від 15.11.2001 }

Порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством
фінансів України.

Стаття 8. Повернення державного мита

Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або
повністю у випадках:
1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним
законодавством;
2) відмови державних нотаріальних контор або виконавчих
комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у
вчиненні нотаріальних дій; { Пункт 2 частини першої статті 8 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3674-VI ( 3674-17 ) від
08.07.2011 }

{ Пункт 3 частини першої статті 8 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 4 частини першої статті 8 виключено на підставі
Закону N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

{ Пункт 5 частини першої статті 8 виключено на підставі
Закону N 3181-VI ( 3181-17 ) від 05.04.2011 }

6) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву
подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з
дня зарахування його до бюджету.

{ Частину третю статті 8 виключено на підставі Закону
N 3181-VI ( 3181-17 ) від 05.04.2011 }

Стаття 9. Відповідальність за правильність справляння
державного мита

Платники державного мита несуть відповідальність за
правильність його стягнення, а також за своєчасність і повноту
зарахування до бюджету, передбачену законодавством.
За несвоєчасне або неповне зарахування державного мита до
бюджету справляються пеня та штрафи відповідно до закону.
{ Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 297/95-ВР
від 11.07.95; в редакції Закону N 2181-III ( 2181-14 ) від
21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року }

Стаття 10. Органи, що здійснюють контроль за справлянням
державного мита

Міністерство фінансів України, Головна державна податкова
інспекція України, місцеві фінансові органи та державні податкові
інспекції проводять ревізії та перевірки правильності справляння
державного мита, а також своєчасності й повноти внесення його до
бюджету в усіх установах, що його справляють.

Стаття 11. Заключні положення

1. Зупиняється дія Закону України "Про державне мито"
( 1994-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 12,
ст.170).
2. Державне мито, яке згідно із статтею 3 цього Декрету
справляється за ставками у розмірах частин неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян, вираховується виходячи з розміру
зазначеного неоподатковуваного мінімуму, що діє на день сплати
мита.
{ Пункт 2 статті 11 в редакції Закону N 297/95-ВР від 11.07.95 }
3. Цей Декрет набуває чинності з дня його опублікування.

Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА

Міністр Кабінету Міністрів України А.ЛОБОВ

м. Київ, 21 січня 1993 року
N 7-93

Опубліковано: "Голос України", 12 лютого 1993 року
Публікації документа

Урядовий кур'єр від 11.02.1993
Голос України від 12.02.1993
Відомості Верховної Ради України від 30.03.1993 — 1993 р., № 13, стаття 113

Оцінка для цілей оподаткування

Соломка — Fri, 17 May 2013 13:06:26 GMT

Деякі питання проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, що додається.

2. Установити, що:

1) суб'єкти оціночної діяльності, які станом на день набрання чинності цією постановою мають чинний сертифікат суб'єкта оціночної діяльності за напрямом 1 "Оцінка об'єктів у матеріальній формі" (далі - напрям 1), напрямом 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності" (далі - напрям 2), можуть отримати сертифікат суб'єкта оціночної діяльності за спеціалізацією 1.8 "Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" (далі - спеціалізація 1.8) у межах напряму 1, спеціалізацією 2.3 "Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" (далі - спеціалізація 2.3) у межах напряму 2 за умови, що такі суб'єкти відповідають вимогам, установленим правилами організації системи зовнішнього контролю якості, затвердженими Фондом державного майна, іншим вимогам законодавства та мають у штатному складі оцінювачів за відповідними спеціалізаціями.

Інші суб'єкти господарювання, які відповідають вимогам, установленим правилами організації системи зовнішнього контролю якості, та іншим вимогам законодавства та мають у штатному складі оцінювачів за напрямом 3 "Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" (далі - напрям 3), можуть отримати сертифікат суб'єкта оціночної діяльності за таким напрямом. Оцінювачами за напрямом 3 є оцінювачі за таким напрямом, а також за спеціалізацією 1.8 у межах напряму 1 і спеціалізацією 2.3 у межах напряму 2;

2) з дня набрання чинності цією постановою вважати такими, що втратили чинність, довідки з Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності про право провадити практичну діяльність з визначення оціночної вартості об'єктів нерухомості та об'єктів незавершеного будівництва для цілей оподаткування, видані Фондом державного майна відповідно до Тимчасового порядку визначення оціночної вартості нерухомості та об'єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. N 1103 (Офіційний вісник України, 2011 р., N 84, ст. 3073);

3) під час визначення розміру податку та/або нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, виходячи з оціночної вартості майна, майнових прав або вартості, визначеної суб'єктом оціночної діяльності:

до 31 липня 2013 р. можуть використовуватися звіти про оцінку, що проведена суб'єктами оціночної діяльності за спеціалізаціями 1.1 - 1.7 у межах напряму 1 і спеціалізаціями 2.1 та 2.2 у межах напряму 2;

з 1 серпня 2013 р. використовуються лише звіти про оцінку, що проведена відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою.

3. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. N 1103 "Деякі питання визначення оціночної вартості нерухомості та об'єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються)" (Офіційний вісник України, 2011 р., N 84, ст. 3073).

5. Фонду державного майна:

1) вжити заходів до визначення спеціалізації 1.8 у межах напряму 1, спеціалізації 2.3 у межах напряму 2, а також напряму 3;

2) затвердити:

правила організації системи зовнішнього контролю якості;

порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства;

порядок ведення Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, у тому числі за напрямом (спеціалізаціями) оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства;

разом з Міністерством юстиції, Міністерством доходів і зборів, Державним агентством земельних ресурсів - порядок взаємодії, зокрема в електронній формі, суб'єктів оціночної діяльності, замовників оцінки, нотаріусів, Фонду державного майна, Міністерства доходів і зборів, Державного агентства земельних ресурсів під час проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства;

3) привести власні нормативно-правові акти щодо визначення правового статусу і правових засад діяльності наглядової ради з питань оціночної діяльності у відповідність з вимогами Законів України "Про центральні органи виконавчої влади" та "Про Фонд державного майна України".

Прем'єр-міністр України

М. АЗАРОВ

Інд. 70

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 4 березня 2013 р. N 231

ПОРЯДОК
проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства

1. Цей Порядок визначає механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, з метою обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) та іншого доходу такого платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого та рухомого майна (крім випадків його успадкування та дарування), а також обчислення суми державного мита, податків та інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства.

Цей Порядок є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі - оцінка).

2. Дія цього Порядку поширюється на такі об'єкти оцінки:

нерухоме майно (об'єкти нерухомості) - земельні поліпшення (об'єкти малоповерхового житлового будівництва, у тому числі дачного та садибного типу, а також їх частини, об'єкти багатоповерхового житлового будівництва, а також їх частини, об'єкти нежитлового фонду, а також їх частини, об'єкти незавершеного будівництва), а також земельні ділянки, їх частини;

рухоме майно (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, якщо для визначення доходу від продажу (обміну) за вибором платника податку - фізичної особи використовується їх середньоринкова вартість відповідно до статті 173 Податкового кодексу України, інших актів законодавства, а також крім випадків, коли дохід фізичної особи, яка відчужує рухоме майно у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, які зареєстровані в Україні, не підлягає оподаткуванню);

майнові права на нерухоме (об'єкти нерухомості) та рухоме майно.

3. Визначення оціночної вартості здійснюється суб'єктом оціночної діяльності, який відповідає вимогам, установленим правилами організації системи зовнішнього контролю якості, затвердженими Фондом державного майна (далі - правила організації контролю якості), іншим вимогам законодавства та інформація про якого включена до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності (далі - Реєстр):

за спеціалізацією 1.8 "Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" у межах напряму 1 "Оцінка об'єктів у матеріальній формі" та/або спеціалізацією 2.3 "Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" у межах напряму 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності" (далі - спеціалізація 1.8 та/або 2.3), у складі якого працює не менш як один оцінювач за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3;

за напрямом 3 "Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" (далі - напрям 3), у складі якого працює не менш як один оцінювач за напрямом 3. Оцінювачами за напрямом 3 є оцінювачі за таким напрямом, а також оцінювачі за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3.

Фонд державного майна (далі - Фонд) у визначеному ним порядку веде Реєстр, у тому числі за спеціалізаціями 1.8, 2.3 та напрямом 3, із зазначенням у відповідному розділі інформації про оцінювачів (суб'єктів оціночної діяльності), які мають чинне кваліфікаційне свідоцтво оцінювача або сертифікат суб'єкта оціночної діяльності за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3 та напрямом 3.

4. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

атестаційно-рецензійна комісія - комісія з рецензування звітів про оцінку та здійснення зовнішнього контролю якості відповідно до вимог, установлених цим Порядком і правилами організації контролю якості. Склад та порядок роботи атестаційно-рецензійної комісії затверджуються Фондом;

екзаменаційна комісія - комісія з професійної підготовки оцінювачів за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3 та напрямом 3. Склад та порядок роботи екзаменаційної комісії затверджуються спільним наказом Фонду і Мінагрополітики;

керівник суб'єкта оціночної діяльності - фізична особа, яка відповідає вимогам до керівників суб'єктів оціночної діяльності, встановленим Фондом, успішно склала іспит на відповідність знань у сфері оцінки майна, майнових прав за програмою відповідно до вимог цього Порядку та отримала свідоцтво керівника суб'єкта оціночної діяльності;

навчальний звіт - звіт про оцінку, що не має юридичної сили для прийняття рішень щодо проведення операцій з об'єктом оцінки і складається фізичною особою під час навчання за програмою базової підготовки за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3 та напрямом 3;

оціночна вартість - вартість, яка визначається за алгоритмом і з урахуванням вихідних даних та є базою оцінки;

оцінювач - фізична особа, яка має вищу освіту, здобула кваліфікацію оцінювача шляхом проходження навчання за програмою базової підготовки за відповідним напрямом (спеціалізацією), затвердженою Фондом, стажування та успішного складення кваліфікаційного іспиту, що дає право на отримання кваліфікаційного свідоцтва за таким напрямом (спеціалізацією);

рецензент - оцінювач, який має не менш як дворічний досвід провадження практичної діяльності з проведення оцінки майна незалежно від напряму (спеціалізації) та працює у Фонді або залучений Фондом із складу інших суб'єктів оціночної діяльності за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3 та напрямом 3 для здійснення рецензування;

стажування оцінювача за напрямом 3 - складення фізичною особою під час навчання за програмою базової підготовки за напрямом 3 не менше чотирьох навчальних звітів про оцінку з отриманням відповідно до вимог цього Порядку позитивних рецензій про повну відповідність таких звітів вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності;

стажування оцінювача за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3 - складення фізичною особою під час навчання за програмою базової підготовки за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3 не менше двох навчальних звітів про оцінку з отриманням відповідно до вимог цього Порядку позитивних рецензій про повну відповідність таких звітів вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності та позитивних рецензій про повну відповідність вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності не менше двох звітів про оцінку, складених таким оцінювачем за попередні періоди незалежно від напряму (спеціалізації) оцінки.

5. Оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або результатом комбінування кількох таких підходів, а також оціночних процедур.

Оціночна вартість нерухомого майна (об'єктів нерухомості), майнових прав на нього, крім об'єктів незавершеного будівництва, визначається шляхом застосування порівняльного підходу (крім випадків, визначених цим Порядком) з урахуванням інформації про продаж нерухомого майна (об'єктів нерухомості), що продане не більш як за шість місяців до дати проведення оцінки або пропонується до продажу на дату проведення оцінки.

Загальним алгоритмом застосування порівняльного підходу є:

ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, тобто встановлення відповідності такого об'єкта наявним вихідним даним та інформації про нього з урахуванням пункту 12 цього Порядку;

підбір об'єктів порівняння;

визначення характеристик, які підлягають коригуванню;

внесення поправок;

визначення вартості об'єкта оцінки шляхом узгодження отриманих величин вартості об'єктів порівняння.

Оціночна вартість об'єкта оцінки з урахуванням його індивідуальних характеристик та особливостей може за вибором суб'єкта оціночної діяльності визначатися шляхом застосування інших методичних підходів, передбачених національними стандартами оцінки.

6. Оціночна вартість рухомого майна, майнових прав на нього визначається шляхом застосування порівняльного підходу (крім випадків, визначених цим Порядком) з урахуванням інформації про продаж або пропонування до продажу такого майна, майнових прав.

Загальним алгоритмом застосування порівняльного підходу є:

ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, тобто встановлення відповідності об'єкта оцінки наявним вихідним даним та інформації про нього з урахуванням пункту 12 цього Порядку;

підбір об'єктів порівняння;

визначення характеристик, які підлягають коригуванню;

внесення поправок;

визначення вартості об'єкта оцінки шляхом узгодження отриманих величин вартості об'єктів порівняння.

Оціночна вартість об'єкта оцінки з урахуванням його індивідуальних характеристик та особливостей може за вибором суб'єкта оціночної діяльності визначатися шляхом застосування інших методичних підходів, передбачених національними стандартами оцінки.

Оцінка колісних транспортних засобів проводиться з урахуванням технічних, технологічних характеристик та особливостей відповідного об'єкта, умов його експлуатації, обслуговування та зберігання, технічного стану на підставі відповідної технічної, довідкової, облікової документації, вимог цього Порядку та розділу III, пункту 4.6 розділу IV, розділу VII Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мін'юсту та Фонду.

7. Оціночна вартість об'єктів незавершеного будівництва визначається шляхом застосування методу прямого відтворення витратного підходу та/або поєднання кількох методичних підходів.

Метод прямого відтворення витратного підходу ґрунтується на визначенні кошторисної вартості, скоригованої на індекс зміни вартості, що встановлюється Мінрегіоном, коефіцієнт готовності та коефіцієнт зносу (в разі його наявності), з урахуванням вартості майнових прав платника податку, пов'язаних із земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

Визначення оціночної вартості об'єкта незавершеного будівництва шляхом застосування кількох методичних підходів здійснюється відповідно до абзацу другого пункту 26 Національного стандарту N 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. N 1442 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 44, ст. 2885).

8. Суб'єкти оціночної діяльності забезпечують високу якість послуг шляхом дотримання вимог законодавства, зокрема правил організації контролю якості, що установлюють вимоги:

до керівників суб'єктів оціночної діяльності, зокрема щодо складення керівником суб'єкта оціночної діяльності іспиту на відповідність знань у сфері оцінки майна, майнових прав за програмою, що за своїм обсягом не може бути меншою, ніж програма базової підготовки оцінювачів, та містить інші питання законодавства, який проводиться атестаційно-рецензійною комісією, з видачею такому керівникові (у разі успішного складення іспиту) свідоцтва керівника суб'єкта оціночної діяльності за формою, встановленою Фондом;

до оцінювачів, що працюють у складі суб'єкта оціночної діяльності;

щодо подання інформації (звітності);

до системи управління якістю, зокрема щодо відповідальності керівника суб'єкта оціночної діяльності за організацію контролю якості; етичних вимог; організації документообігу, в тому числі автоматизованого; автоматизованої оцінки; автоматизованої обробки даних під час підготовки звіту про оцінку; забезпечення конфіденційності та належного зберігання печаток, штампів та бланків; забезпечення захисту персональних даних; забезпечення функціонування власного веб-сайту в Інтернеті; процедури надання послуги; процедури співпраці з клієнтом; процедури забезпечення персоналом; процедури організації розгляду скарг; можливостей та способів відшкодування завданої шкоди (збитків); актуалізації нормативної бази з питань оцінки; звітності суб'єкта оціночної діяльності. Система управління якістю повинна бути розроблена, документально оформлена, постійно підтримуватися та удосконалюватися у строки, визначені Фондом. У разі коли система управління якістю (в цілому або її складова частина) є об'єктом інтелектуальної власності, суб'єкт оціночної діяльності забезпечує наявність всіх прав, визначених законодавством для її використання;

щодо ведення реєстру звітів про оцінку.

9. Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності анулюється Фондом з таких підстав:

виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, які призвели до визнання неякісною оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або оцінювачами, які працюють у його складі;

звільнення всіх оцінювачів, які заявлені суб'єктом господарювання у своєму складі під час прийняття рішення про видачу сертифіката суб'єкта оціночної діяльності, або позбавлення чи зупинення дії їх кваліфікаційних свідоцтв;

набрання законної сили двома і більше судовими рішеннями, якими задоволено позов до оцінювача та/або суб'єкта оціночної діяльності щодо проведення ним неякісної оцінки;

виявлення порушень оцінювачем та/або суб'єктом оціночної діяльності обмежень щодо проведення оцінки майна, встановлених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні";

ліквідація суб'єкта оціночної діяльності, який отримав сертифікат;

відсутність у складі суб'єкта оціночної діяльності хоча б одного оцінювача, який має кваліфікаційне свідоцтво за напрямами (спеціалізаціями) оцінки, що зазначені в сертифікаті;

неінформування письмово в тижневий строк Фонду стосовно змін, що відбулися у суб'єкта оціночної діяльності з дати дії сертифіката і мають суттєве значення для здійснення контролю за провадженням оціночної діяльності (зміни в складі такого суб'єкта, його юридичному статусі, інша суттєва інформація, з урахуванням якої приймається рішення про видачу або анулювання сертифіката);

невідповідність суб'єкта оціночної діяльності правилам організації контролю якості;

виявлення недостовірних даних у звіті про оцінку, складеному суб'єктом оціночної діяльності (крім випадків, коли така інформація надана замовником оцінки);

виявлення факту позбавлення кваліфікаційного свідоцтва хоча б одного з оцінювачів, що працює у складі суб'єкта оціночної діяльності;

позбавлення керівника суб'єкта оціночної діяльності свідоцтва керівника суб'єкта оціночної діяльності;

ненадання (надання не в повному обсязі та/або надання недостовірних) документів (матеріалів), у тому числі звітів про оцінку за попередні періоди, під час здійснення Фондом контролю відповідно до правил організації контролю якості та виконання Фондом своїх повноважень.

Рішення про видачу сертифіката суб'єктові оціночної діяльності, сертифікат якого анульований, може бути прийняте Фондом не раніше ніж через один рік з дати анулювання сертифіката. Суб'єкт оціночної діяльності, керівник якого позбавлений свідоцтва керівника суб'єкта оціночної діяльності, вважається таким, що не відповідає правилам організації контролю якості.

10. Рішення про позбавлення (анулювання) кваліфікаційного свідоцтва оцінювача приймається екзаменаційною комісією у разі:

неодноразового грубого порушення оцінювачем нормативно-правових актів з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності;

прийняття судом рішення за фактами непрофесійної оцінки майна, що проведена оцінювачем;

наявності в оцінювача непогашеної судимості за корисливі злочини;

встановлення факту неправомірної видачі кваліфікаційного свідоцтва та/або його недостовірності;

подання відповідного звернення оцінювача;

встановлення факту порушення оцінювачем обмежень, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва оцінювачеві, який позбавлений його, може бути прийняте екзаменаційною комісією не раніше ніж через рік з дати позбавлення такого свідоцтва.

11. Рішення про позбавлення свідоцтва керівника суб'єкта оціночної діяльності приймається Фондом з таких підстав:

порушення суб'єктом оціночної діяльності (його керівником, оцінювачами, що працюють у його складі) вимог до якості послуг, а також вимог нормативно-правових актів з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності;

виявлення недостовірних даних, зазначених у свідоцтві керівника суб'єкта оціночної діяльності;

прийняття рішення про анулювання сертифіката суб'єкта оціночної діяльності.

Рішення про видачу свідоцтва керівникові суб'єкта оціночної діяльності, який позбавлений його, може бути прийняте Фондом не раніше ніж через один рік з дати позбавлення свідоцтва.

12. Строк складення звіту про оцінку, який не може перевищувати 14 робочих днів, зазначається в договорі про оцінку.

Вихідними даними для визначення оціночної вартості об'єкта оцінки можуть бути інформація, надана замовником оцінки, зокрема з матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених відповідним суб'єктом господарювання (за наявності), документи, що підтверджують право власності або користування, проектно-кошторисна документація на об'єкт незавершеного будівництва (за наявності), інші документи, подані суб'єктові оціночної діяльності замовником оцінки, а також інформація про продаж та пропонування подібних об'єктів. Відповідальність за достовірність вихідних даних, наданих замовником оцінки (отриманих від нього) для проведення оцінки, несе замовник оцінки.

За результатами оцінки суб'єкт оціночної діяльності складає звіт про оцінку, який є дійсним за умови включення інформації із звіту про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку та присвоєння такому звіту реєстраційного номера. Інформація із звіту про оцінку, що включається до єдиної бази даних звітів, складається за встановленою Фондом формою та є додатком до звіту про оцінку.

Оціночна вартість нерухомого майна (об'єкта нерухомості) зазначається у висновку про вартість об'єкта оцінки, який є складовою частиною звіту про оцінку. Строк дії звіту про оцінку, що становить не більш як шість місяців з дати проведення оцінки, зазначається у такому звіті.

13. Рецензування звіту про оцінку здійснюється на вимогу особи, яка використовує звіт про оцінку та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів, за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності, Фонду, атестаційно-рецензійної комісії, екзаменаційної комісії у зв'язку з надходженням скарг та в інших випадках під час здійснення контролю відповідно до правил організації контролю якості, у тому числі звітів про оцінку за попередні періоди, а також випадках, що визначені нормативно-правовими актами з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Рецензент призначається Фондом та/або атестаційно-рецензійною, та/або екзаменаційною комісією для проведення рецензування у випадках, що визначені цим Порядком та правилами організації контролю якості.

Одні і ті ж самі особи мають право входити до складу атестаційно-рецензійної та екзаменаційної комісій. Особи, які входять до складу екзаменаційних комісій за іншими напрямами (спеціалізаціями), не можуть входити до складу атестаційно-рецензійної та/або екзаменаційної комісії. Саморегулівні організації оцінювачів, які реалізували своє право на делегування своїх представників до складу екзаменаційних комісій за іншими напрямами (спеціалізаціями), не мають права делегувати своїх представників до складу атестаційно-рецензійної та екзаменаційної комісій.

Рецензування здійснюється шляхом неупередженого об'єктивного розгляду результатів оцінки майна.

Рецензування звіту про оцінку здійснюється відповідно до цього Порядку з урахуванням пунктів 64 - 67 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440.

14. Документи про визначення оціночної вартості об'єкта оцінки зберігаються протягом строку, встановленого законодавством з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, але не менше одного року.

15. У разі незгоди платника податку з визначеною суб'єктом оціночної діяльності оціночною вартістю об'єкта оцінки звіт про оцінку може бути оскаржено в судовому порядку.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 4 березня 2013 р. N 231

ЗМІНИ,
що вносяться до деяких постанов Кабінету Міністрів України

1. У Національному стандарті N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440 (Офіційний вісник України, 2003 р., N 37, ст. 1995):

1) пункт 1 доповнити абзацом такого змісту:

"У разі проведення оцінки майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, положення цього Стандарту застосовуються в частині, що не суперечить Порядку проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 р. N 231.";

2) пункт 2 після слова "стандартами" доповнити словами "та іншими нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна";

3) абзац шостий пункту 53 після слів "підходів або методів)" доповнити словами ", якщо інше не передбачено законодавством";

4) у пункті 56:

абзац п'ятий після слів "бази оцінки" доповнити словами ", якщо інше не передбачено законодавством";

абзац дванадцятий після слів "використання результатів оцінки" доповнити словами ", крім випадків нездійснення огляду відповідно до Порядку проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 р. N 231".

2. У Національному стандарті N 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. N 1442 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 44, ст. 2885; 2011 р., N 84, ст. 3073):

1) пункт 1 доповнити абзацом такого змісту:

"У разі проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, положення цього Стандарту застосовуються в частині, що не суперечить Порядку проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 р. N 231.";

2) абзац перший пункту 5 після слів і цифри "Національним стандартом N 1" доповнити словами "та іншими нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна";

3) абзац другий пункту 21 після слів "про оцінку майна" доповнити словами ", якщо інше не передбачено законодавством";

4) у пункті 29 слова "об'єктів нерухомості, дохід від продажу (обміну) яких оподатковується відповідно до Податкового кодексу України" замінити словами "для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства".

3. Пункт 12 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. N 1200 (Офіційний вісник України, 2009 р., N 87, ст. 2939; 2010 р., N 80, ст. 2826; 2011 р., N 85, ст. 3102; 2012 р., N 91, ст. 3674), доповнити абзацами такого змісту;

"Видача (оформлення) підприємством, що здійснює комісійну торгівлю, довідок-рахунків під час реалізації транспортних засобів, що перебували у користуванні, здійснюється після нанесення таким підприємством на зворотному боці довідки-рахунка інформації про оціночну вартість такого транспортного засобу (номер та дата складення звіту про оцінку) та суб'єкта оціночної діяльності, який відповідно до Порядку проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 р. N 231, має право проводити оцінку для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (номер сертифіката суб'єкта оціночної діяльності, дата його видачі, напрям (спеціалізація). Дія цього абзацу не поширюється на випадки, коли для визначення доходу від продажу (обміну) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів за вибором платника податку - фізичної особи використовується їх середньоринкова вартість відповідно до статті 173 Податкового кодексу України, інших актів законодавства. Дія цього абзацу не поширюється також на випадки, коли дохід фізичної особи, яка відчужує рухоме майно у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, які зареєстровані в Україні, відповідно до закону не підлягає оподаткуванню.

Фізична особа, яка передає для реалізації транспортний засіб у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда підприємству, що здійснює комісійну торгівлю, зобов'язана надати такому підприємству письмове повідомлення із зазначенням інформації про кількість легкових автомобілів та/або мотоциклів, та/або мопедів, що відчужені нею протягом поточного календарного року, складене в довільній формі та підписане власноручно цією особою.".

Оценка для налогообложения

Соломка — Fri, 17 May 2013 13:02:24 GMT

Деякі питання проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства
Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, що додається.

2. Установити, що:

1) суб'єкти оціночної діяльності, які станом на день набрання чинності цією постановою мають чинний сертифікат суб'єкта оціночної діяльності за напрямом 1 "Оцінка об'єктів у матеріальній формі" (далі - напрям 1), напрямом 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності" (далі - напрям 2), можуть отримати сертифікат суб'єкта оціночної діяльності за спеціалізацією 1.8 "Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" (далі - спеціалізація 1.8) у межах напряму 1, спеціалізацією 2.3 "Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" (далі - спеціалізація 2.3) у межах напряму 2 за умови, що такі суб'єкти відповідають вимогам, установленим правилами організації системи зовнішнього контролю якості, затвердженими Фондом державного майна, іншим вимогам законодавства та мають у штатному складі оцінювачів за відповідними спеціалізаціями.

Інші суб'єкти господарювання, які відповідають вимогам, установленим правилами організації системи зовнішнього контролю якості, та іншим вимогам законодавства та мають у штатному складі оцінювачів за напрямом 3 "Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" (далі - напрям 3), можуть отримати сертифікат суб'єкта оціночної діяльності за таким напрямом. Оцінювачами за напрямом 3 є оцінювачі за таким напрямом, а також за спеціалізацією 1.8 у межах напряму 1 і спеціалізацією 2.3 у межах напряму 2;

2) з дня набрання чинності цією постановою вважати такими, що втратили чинність, довідки з Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності про право провадити практичну діяльність з визначення оціночної вартості об'єктів нерухомості та об'єктів незавершеного будівництва для цілей оподаткування, видані Фондом державного майна відповідно до Тимчасового порядку визначення оціночної вартості нерухомості та об'єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. N 1103 (Офіційний вісник України, 2011 р., N 84, ст. 3073);

3) під час визначення розміру податку та/або нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, виходячи з оціночної вартості майна, майнових прав або вартості, визначеної суб'єктом оціночної діяльності:

до 31 липня 2013 р. можуть використовуватися звіти про оцінку, що проведена суб'єктами оціночної діяльності за спеціалізаціями 1.1 - 1.7 у межах напряму 1 і спеціалізаціями 2.1 та 2.2 у межах напряму 2;

з 1 серпня 2013 р. використовуються лише звіти про оцінку, що проведена відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою.

3. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. N 1103 "Деякі питання визначення оціночної вартості нерухомості та об'єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються)" (Офіційний вісник України, 2011 р., N 84, ст. 3073).

5. Фонду державного майна:

1) вжити заходів до визначення спеціалізації 1.8 у межах напряму 1, спеціалізації 2.3 у межах напряму 2, а також напряму 3;

2) затвердити:

правила організації системи зовнішнього контролю якості;

порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства;

порядок ведення Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, у тому числі за напрямом (спеціалізаціями) оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства;

разом з Міністерством юстиції, Міністерством доходів і зборів, Державним агентством земельних ресурсів - порядок взаємодії, зокрема в електронній формі, суб'єктів оціночної діяльності, замовників оцінки, нотаріусів, Фонду державного майна, Міністерства доходів і зборів, Державного агентства земельних ресурсів під час проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства;

3) привести власні нормативно-правові акти щодо визначення правового статусу і правових засад діяльності наглядової ради з питань оціночної діяльності у відповідність з вимогами Законів України "Про центральні органи виконавчої влади" та "Про Фонд державного майна України".

Прем'єр-міністр України

М. АЗАРОВ

Інд. 70

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 4 березня 2013 р. N 231

ПОРЯДОК
проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства

1. Цей Порядок визначає механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, з метою обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) та іншого доходу такого платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого та рухомого майна (крім випадків його успадкування та дарування), а також обчислення суми державного мита, податків та інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства.

Цей Порядок є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі - оцінка).

2. Дія цього Порядку поширюється на такі об'єкти оцінки:

нерухоме майно (об'єкти нерухомості) - земельні поліпшення (об'єкти малоповерхового житлового будівництва, у тому числі дачного та садибного типу, а також їх частини, об'єкти багатоповерхового житлового будівництва, а також їх частини, об'єкти нежитлового фонду, а також їх частини, об'єкти незавершеного будівництва), а також земельні ділянки, їх частини;

рухоме майно (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, якщо для визначення доходу від продажу (обміну) за вибором платника податку - фізичної особи використовується їх середньоринкова вартість відповідно до статті 173 Податкового кодексу України, інших актів законодавства, а також крім випадків, коли дохід фізичної особи, яка відчужує рухоме майно у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, які зареєстровані в Україні, не підлягає оподаткуванню);

майнові права на нерухоме (об'єкти нерухомості) та рухоме майно.

3. Визначення оціночної вартості здійснюється суб'єктом оціночної діяльності, який відповідає вимогам, установленим правилами організації системи зовнішнього контролю якості, затвердженими Фондом державного майна (далі - правила організації контролю якості), іншим вимогам законодавства та інформація про якого включена до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності (далі - Реєстр):

за спеціалізацією 1.8 "Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" у межах напряму 1 "Оцінка об'єктів у матеріальній формі" та/або спеціалізацією 2.3 "Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" у межах напряму 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності" (далі - спеціалізація 1.8 та/або 2.3), у складі якого працює не менш як один оцінювач за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3;

за напрямом 3 "Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" (далі - напрям 3), у складі якого працює не менш як один оцінювач за напрямом 3. Оцінювачами за напрямом 3 є оцінювачі за таким напрямом, а також оцінювачі за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3.

Фонд державного майна (далі - Фонд) у визначеному ним порядку веде Реєстр, у тому числі за спеціалізаціями 1.8, 2.3 та напрямом 3, із зазначенням у відповідному розділі інформації про оцінювачів (суб'єктів оціночної діяльності), які мають чинне кваліфікаційне свідоцтво оцінювача або сертифікат суб'єкта оціночної діяльності за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3 та напрямом 3.

4. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

атестаційно-рецензійна комісія - комісія з рецензування звітів про оцінку та здійснення зовнішнього контролю якості відповідно до вимог, установлених цим Порядком і правилами організації контролю якості. Склад та порядок роботи атестаційно-рецензійної комісії затверджуються Фондом;

екзаменаційна комісія - комісія з професійної підготовки оцінювачів за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3 та напрямом 3. Склад та порядок роботи екзаменаційної комісії затверджуються спільним наказом Фонду і Мінагрополітики;

керівник суб'єкта оціночної діяльності - фізична особа, яка відповідає вимогам до керівників суб'єктів оціночної діяльності, встановленим Фондом, успішно склала іспит на відповідність знань у сфері оцінки майна, майнових прав за програмою відповідно до вимог цього Порядку та отримала свідоцтво керівника суб'єкта оціночної діяльності;

навчальний звіт - звіт про оцінку, що не має юридичної сили для прийняття рішень щодо проведення операцій з об'єктом оцінки і складається фізичною особою під час навчання за програмою базової підготовки за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3 та напрямом 3;

оціночна вартість - вартість, яка визначається за алгоритмом і з урахуванням вихідних даних та є базою оцінки;

оцінювач - фізична особа, яка має вищу освіту, здобула кваліфікацію оцінювача шляхом проходження навчання за програмою базової підготовки за відповідним напрямом (спеціалізацією), затвердженою Фондом, стажування та успішного складення кваліфікаційного іспиту, що дає право на отримання кваліфікаційного свідоцтва за таким напрямом (спеціалізацією);

рецензент - оцінювач, який має не менш як дворічний досвід провадження практичної діяльності з проведення оцінки майна незалежно від напряму (спеціалізації) та працює у Фонді або залучений Фондом із складу інших суб'єктів оціночної діяльності за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3 та напрямом 3 для здійснення рецензування;

стажування оцінювача за напрямом 3 - складення фізичною особою під час навчання за програмою базової підготовки за напрямом 3 не менше чотирьох навчальних звітів про оцінку з отриманням відповідно до вимог цього Порядку позитивних рецензій про повну відповідність таких звітів вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності;

стажування оцінювача за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3 - складення фізичною особою під час навчання за програмою базової підготовки за спеціалізацією 1.8 та/або 2.3 не менше двох навчальних звітів про оцінку з отриманням відповідно до вимог цього Порядку позитивних рецензій про повну відповідність таких звітів вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності та позитивних рецензій про повну відповідність вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності не менше двох звітів про оцінку, складених таким оцінювачем за попередні періоди незалежно від напряму (спеціалізації) оцінки.

5. Оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або результатом комбінування кількох таких підходів, а також оціночних процедур.

Оціночна вартість нерухомого майна (об'єктів нерухомості), майнових прав на нього, крім об'єктів незавершеного будівництва, визначається шляхом застосування порівняльного підходу (крім випадків, визначених цим Порядком) з урахуванням інформації про продаж нерухомого майна (об'єктів нерухомості), що продане не більш як за шість місяців до дати проведення оцінки або пропонується до продажу на дату проведення оцінки.

Загальним алгоритмом застосування порівняльного підходу є:

ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, тобто встановлення відповідності такого об'єкта наявним вихідним даним та інформації про нього з урахуванням пункту 12 цього Порядку;

підбір об'єктів порівняння;

визначення характеристик, які підлягають коригуванню;

внесення поправок;

визначення вартості об'єкта оцінки шляхом узгодження отриманих величин вартості об'єктів порівняння.

Оціночна вартість об'єкта оцінки з урахуванням його індивідуальних характеристик та особливостей може за вибором суб'єкта оціночної діяльності визначатися шляхом застосування інших методичних підходів, передбачених національними стандартами оцінки.

6. Оціночна вартість рухомого майна, майнових прав на нього визначається шляхом застосування порівняльного підходу (крім випадків, визначених цим Порядком) з урахуванням інформації про продаж або пропонування до продажу такого майна, майнових прав.

Загальним алгоритмом застосування порівняльного підходу є:

ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, тобто встановлення відповідності об'єкта оцінки наявним вихідним даним та інформації про нього з урахуванням пункту 12 цього Порядку;

підбір об'єктів порівняння;

визначення характеристик, які підлягають коригуванню;

внесення поправок;

визначення вартості об'єкта оцінки шляхом узгодження отриманих величин вартості об'єктів порівняння.

Оціночна вартість об'єкта оцінки з урахуванням його індивідуальних характеристик та особливостей може за вибором суб'єкта оціночної діяльності визначатися шляхом застосування інших методичних підходів, передбачених національними стандартами оцінки.

Оцінка колісних транспортних засобів проводиться з урахуванням технічних, технологічних характеристик та особливостей відповідного об'єкта, умов його експлуатації, обслуговування та зберігання, технічного стану на підставі відповідної технічної, довідкової, облікової документації, вимог цього Порядку та розділу III, пункту 4.6 розділу IV, розділу VII Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мін'юсту та Фонду.

7. Оціночна вартість об'єктів незавершеного будівництва визначається шляхом застосування методу прямого відтворення витратного підходу та/або поєднання кількох методичних підходів.

Метод прямого відтворення витратного підходу ґрунтується на визначенні кошторисної вартості, скоригованої на індекс зміни вартості, що встановлюється Мінрегіоном, коефіцієнт готовності та коефіцієнт зносу (в разі його наявності), з урахуванням вартості майнових прав платника податку, пов'язаних із земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

Визначення оціночної вартості об'єкта незавершеного будівництва шляхом застосування кількох методичних підходів здійснюється відповідно до абзацу другого пункту 26 Національного стандарту N 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. N 1442 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 44, ст. 2885).

8. Суб'єкти оціночної діяльності забезпечують високу якість послуг шляхом дотримання вимог законодавства, зокрема правил організації контролю якості, що установлюють вимоги:

до керівників суб'єктів оціночної діяльності, зокрема щодо складення керівником суб'єкта оціночної діяльності іспиту на відповідність знань у сфері оцінки майна, майнових прав за програмою, що за своїм обсягом не може бути меншою, ніж програма базової підготовки оцінювачів, та містить інші питання законодавства, який проводиться атестаційно-рецензійною комісією, з видачею такому керівникові (у разі успішного складення іспиту) свідоцтва керівника суб'єкта оціночної діяльності за формою, встановленою Фондом;

до оцінювачів, що працюють у складі суб'єкта оціночної діяльності;

щодо подання інформації (звітності);

до системи управління якістю, зокрема щодо відповідальності керівника суб'єкта оціночної діяльності за організацію контролю якості; етичних вимог; організації документообігу, в тому числі автоматизованого; автоматизованої оцінки; автоматизованої обробки даних під час підготовки звіту про оцінку; забезпечення конфіденційності та належного зберігання печаток, штампів та бланків; забезпечення захисту персональних даних; забезпечення функціонування власного веб-сайту в Інтернеті; процедури надання послуги; процедури співпраці з клієнтом; процедури забезпечення персоналом; процедури організації розгляду скарг; можливостей та способів відшкодування завданої шкоди (збитків); актуалізації нормативної бази з питань оцінки; звітності суб'єкта оціночної діяльності. Система управління якістю повинна бути розроблена, документально оформлена, постійно підтримуватися та удосконалюватися у строки, визначені Фондом. У разі коли система управління якістю (в цілому або її складова частина) є об'єктом інтелектуальної власності, суб'єкт оціночної діяльності забезпечує наявність всіх прав, визначених законодавством для її використання;

щодо ведення реєстру звітів про оцінку.

9. Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності анулюється Фондом з таких підстав:

виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, які призвели до визнання неякісною оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або оцінювачами, які працюють у його складі;

звільнення всіх оцінювачів, які заявлені суб'єктом господарювання у своєму складі під час прийняття рішення про видачу сертифіката суб'єкта оціночної діяльності, або позбавлення чи зупинення дії їх кваліфікаційних свідоцтв;

набрання законної сили двома і більше судовими рішеннями, якими задоволено позов до оцінювача та/або суб'єкта оціночної діяльності щодо проведення ним неякісної оцінки;

виявлення порушень оцінювачем та/або суб'єктом оціночної діяльності обмежень щодо проведення оцінки майна, встановлених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні";

ліквідація суб'єкта оціночної діяльності, який отримав сертифікат;

відсутність у складі суб'єкта оціночної діяльності хоча б одного оцінювача, який має кваліфікаційне свідоцтво за напрямами (спеціалізаціями) оцінки, що зазначені в сертифікаті;

неінформування письмово в тижневий строк Фонду стосовно змін, що відбулися у суб'єкта оціночної діяльності з дати дії сертифіката і мають суттєве значення для здійснення контролю за провадженням оціночної діяльності (зміни в складі такого суб'єкта, його юридичному статусі, інша суттєва інформація, з урахуванням якої приймається рішення про видачу або анулювання сертифіката);

невідповідність суб'єкта оціночної діяльності правилам організації контролю якості;

виявлення недостовірних даних у звіті про оцінку, складеному суб'єктом оціночної діяльності (крім випадків, коли така інформація надана замовником оцінки);

виявлення факту позбавлення кваліфікаційного свідоцтва хоча б одного з оцінювачів, що працює у складі суб'єкта оціночної діяльності;

позбавлення керівника суб'єкта оціночної діяльності свідоцтва керівника суб'єкта оціночної діяльності;

ненадання (надання не в повному обсязі та/або надання недостовірних) документів (матеріалів), у тому числі звітів про оцінку за попередні періоди, під час здійснення Фондом контролю відповідно до правил організації контролю якості та виконання Фондом своїх повноважень.

Рішення про видачу сертифіката суб'єктові оціночної діяльності, сертифікат якого анульований, може бути прийняте Фондом не раніше ніж через один рік з дати анулювання сертифіката. Суб'єкт оціночної діяльності, керівник якого позбавлений свідоцтва керівника суб'єкта оціночної діяльності, вважається таким, що не відповідає правилам організації контролю якості.

10. Рішення про позбавлення (анулювання) кваліфікаційного свідоцтва оцінювача приймається екзаменаційною комісією у разі:

неодноразового грубого порушення оцінювачем нормативно-правових актів з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності;

прийняття судом рішення за фактами непрофесійної оцінки майна, що проведена оцінювачем;

наявності в оцінювача непогашеної судимості за корисливі злочини;

встановлення факту неправомірної видачі кваліфікаційного свідоцтва та/або його недостовірності;

подання відповідного звернення оцінювача;

встановлення факту порушення оцінювачем обмежень, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва оцінювачеві, який позбавлений його, може бути прийняте екзаменаційною комісією не раніше ніж через рік з дати позбавлення такого свідоцтва.

11. Рішення про позбавлення свідоцтва керівника суб'єкта оціночної діяльності приймається Фондом з таких підстав:

порушення суб'єктом оціночної діяльності (його керівником, оцінювачами, що працюють у його складі) вимог до якості послуг, а також вимог нормативно-правових актів з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності;

виявлення недостовірних даних, зазначених у свідоцтві керівника суб'єкта оціночної діяльності;

прийняття рішення про анулювання сертифіката суб'єкта оціночної діяльності.

Рішення про видачу свідоцтва керівникові суб'єкта оціночної діяльності, який позбавлений його, може бути прийняте Фондом не раніше ніж через один рік з дати позбавлення свідоцтва.

12. Строк складення звіту про оцінку, який не може перевищувати 14 робочих днів, зазначається в договорі про оцінку.

Вихідними даними для визначення оціночної вартості об'єкта оцінки можуть бути інформація, надана замовником оцінки, зокрема з матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених відповідним суб'єктом господарювання (за наявності), документи, що підтверджують право власності або користування, проектно-кошторисна документація на об'єкт незавершеного будівництва (за наявності), інші документи, подані суб'єктові оціночної діяльності замовником оцінки, а також інформація про продаж та пропонування подібних об'єктів. Відповідальність за достовірність вихідних даних, наданих замовником оцінки (отриманих від нього) для проведення оцінки, несе замовник оцінки.

За результатами оцінки суб'єкт оціночної діяльності складає звіт про оцінку, який є дійсним за умови включення інформації із звіту про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку та присвоєння такому звіту реєстраційного номера. Інформація із звіту про оцінку, що включається до єдиної бази даних звітів, складається за встановленою Фондом формою та є додатком до звіту про оцінку.

Оціночна вартість нерухомого майна (об'єкта нерухомості) зазначається у висновку про вартість об'єкта оцінки, який є складовою частиною звіту про оцінку. Строк дії звіту про оцінку, що становить не більш як шість місяців з дати проведення оцінки, зазначається у такому звіті.

13. Рецензування звіту про оцінку здійснюється на вимогу особи, яка використовує звіт про оцінку та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів, за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності, Фонду, атестаційно-рецензійної комісії, екзаменаційної комісії у зв'язку з надходженням скарг та в інших випадках під час здійснення контролю відповідно до правил організації контролю якості, у тому числі звітів про оцінку за попередні періоди, а також випадках, що визначені нормативно-правовими актами з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Рецензент призначається Фондом та/або атестаційно-рецензійною, та/або екзаменаційною комісією для проведення рецензування у випадках, що визначені цим Порядком та правилами організації контролю якості.

Одні і ті ж самі особи мають право входити до складу атестаційно-рецензійної та екзаменаційної комісій. Особи, які входять до складу екзаменаційних комісій за іншими напрямами (спеціалізаціями), не можуть входити до складу атестаційно-рецензійної та/або екзаменаційної комісії. Саморегулівні організації оцінювачів, які реалізували своє право на делегування своїх представників до складу екзаменаційних комісій за іншими напрямами (спеціалізаціями), не мають права делегувати своїх представників до складу атестаційно-рецензійної та екзаменаційної комісій.

Рецензування здійснюється шляхом неупередженого об'єктивного розгляду результатів оцінки майна.

Рецензування звіту про оцінку здійснюється відповідно до цього Порядку з урахуванням пунктів 64 - 67 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440.

14. Документи про визначення оціночної вартості об'єкта оцінки зберігаються протягом строку, встановленого законодавством з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, але не менше одного року.

15. У разі незгоди платника податку з визначеною суб'єктом оціночної діяльності оціночною вартістю об'єкта оцінки звіт про оцінку може бути оскаржено в судовому порядку.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 4 березня 2013 р. N 231

ЗМІНИ,
що вносяться до деяких постанов Кабінету Міністрів України

1. У Національному стандарті N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440 (Офіційний вісник України, 2003 р., N 37, ст. 1995):

1) пункт 1 доповнити абзацом такого змісту:

"У разі проведення оцінки майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, положення цього Стандарту застосовуються в частині, що не суперечить Порядку проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 р. N 231.";

2) пункт 2 після слова "стандартами" доповнити словами "та іншими нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна";

3) абзац шостий пункту 53 після слів "підходів або методів)" доповнити словами ", якщо інше не передбачено законодавством";

4) у пункті 56:

абзац п'ятий після слів "бази оцінки" доповнити словами ", якщо інше не передбачено законодавством";

абзац дванадцятий після слів "використання результатів оцінки" доповнити словами ", крім випадків нездійснення огляду відповідно до Порядку проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 р. N 231".

2. У Національному стандарті N 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. N 1442 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 44, ст. 2885; 2011 р., N 84, ст. 3073):

1) пункт 1 доповнити абзацом такого змісту:

"У разі проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, положення цього Стандарту застосовуються в частині, що не суперечить Порядку проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 р. N 231.";

2) абзац перший пункту 5 після слів і цифри "Національним стандартом N 1" доповнити словами "та іншими нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна";

3) абзац другий пункту 21 після слів "про оцінку майна" доповнити словами ", якщо інше не передбачено законодавством";

4) у пункті 29 слова "об'єктів нерухомості, дохід від продажу (обміну) яких оподатковується відповідно до Податкового кодексу України" замінити словами "для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства".

3. Пункт 12 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. N 1200 (Офіційний вісник України, 2009 р., N 87, ст. 2939; 2010 р., N 80, ст. 2826; 2011 р., N 85, ст. 3102; 2012 р., N 91, ст. 3674), доповнити абзацами такого змісту;

"Видача (оформлення) підприємством, що здійснює комісійну торгівлю, довідок-рахунків під час реалізації транспортних засобів, що перебували у користуванні, здійснюється після нанесення таким підприємством на зворотному боці довідки-рахунка інформації про оціночну вартість такого транспортного засобу (номер та дата складення звіту про оцінку) та суб'єкта оціночної діяльності, який відповідно до Порядку проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 р. N 231, має право проводити оцінку для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (номер сертифіката суб'єкта оціночної діяльності, дата його видачі, напрям (спеціалізація). Дія цього абзацу не поширюється на випадки, коли для визначення доходу від продажу (обміну) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів за вибором платника податку - фізичної особи використовується їх середньоринкова вартість відповідно до статті 173 Податкового кодексу України, інших актів законодавства. Дія цього абзацу не поширюється також на випадки, коли дохід фізичної особи, яка відчужує рухоме майно у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, які зареєстровані в Україні, відповідно до закону не підлягає оподаткуванню.

Фізична особа, яка передає для реалізації транспортний засіб у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда підприємству, що здійснює комісійну торгівлю, зобов'язана надати такому підприємству письмове повідомлення із зазначенням інформації про кількість легкових автомобілів та/або мотоциклів, та/або мопедів, що відчужені нею протягом поточного календарного року, складене в довільній формі та підписане власноручно цією особою.".